1. Словник української мови у 20 томах

безсмертки

БЕЗСМЕ́РТКИ, ів, мн.

Однорічні й багаторічні трав'янисті рослини родини складноцвітих із сухими, яскраво забарвленими листочками; вирощуються як декоративні.

За часів Стародавнього Риму безсмертки використовували для виготовлення довговічних вінків і “сухих” зимових букетів (з навч. літ.);

У другій половині літа, коли рослинність степу майже вигоряє, сріблясто-сірі кущики безсмертків вкриваються ніжно-рожевим цвітом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсмертки — безсме́ртки множинний іменник рослина Орфографічний словник української мови
  2. безсмертки — -ів, мн. Однорічні й багаторічні трав'янисті рослини з сухими, яскраво забарвленими листочками; вирощуються як декоративні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсмертки — Безсме́ртки, -ток, -ткам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безсмертки — БЕЗСМЕ́РТКИ, ів, мн. (Xeranthemum L.). Однорічні й багаторічні трав’янисті рослини з сухими, яскраво забарвленими листочками; вирощуються як декоративні. Словник української мови в 11 томах
  5. безсмертки — Безсмертки, -ток ж. мн. раст. а) Xeranthemum radiatum Lam. ЗЮЗО. І. 142. б) Xeranthemum inapertum Walld. ЗЮЗО. І. 142. Словник української мови Грінченка