1. Словник української мови у 20 томах

безстатевий

БЕЗСТАТЕ́ВИЙ, а, е.

Який не має ознак статі.

Безстатева людина перестане народжувати (М. Руденко);

* Образно. Доктор Серафікус промовляв далі: – Розпуста й шлюб обтяжили й розклали почуття .. Це були міркування безстатевої людини! Доктор Серафікус малював перспективи запереченої сексуальності й стриманих почуттів (В. Домонтович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безстатевий — безстате́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безстатевий — -а, -е. Який не має ознак статі. Безстатеве розмноження біол. — розмноження без запліднення, відокремленням частинки організму з подальшим розвитком із неї нового організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безстатевий — БЕЗСТАТЕ́ВИЙ, а, е. Який не має ознак статі. ∆ Безстате́ве розмно́ження, біол. — розмноження без запліднення, відокремленням частинки організму з дальшим розвитком із неї нового організму. Безстатевого розмноження, як у гідри, у дощового черв’яка немає (Зоол., 1957, 23). Словник української мови в 11 томах