безстановий
БЕЗСТА́НОВИ́Й, а́нова́, а́нове́, іст.
Який не належить ні до якого стану; не пов'язаний з будь-яким станом; однаковий для всіх станів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безстановий — безста́нови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- безстановий — -анова, -анове, іст. Який не належить ні до якого стану; не пов'язаний з належністю до якогось стану, однаковий для всіх станів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безстановий — БЕЗСТА́НОВИ́Й, а́нова́, а́нове́, іст. Який не належить ні до якого стану; не пов’язаний з належністю до якогось стану, однаковий для всіх станів. У листопаді 1864... Словник української мови в 11 томах