безстановий
безста́новий
-анова, -анове, іст.
Який не належить ні до якого стану; не пов'язаний з належністю до якогось стану, однаковий для всіх станів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безстановий — безста́нови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- безстановий — БЕЗСТА́НОВИ́Й, а́нова́, а́нове́, іст. Який не належить ні до якого стану; не пов'язаний з будь-яким станом; однаковий для всіх станів. Словник української мови у 20 томах
- безстановий — БЕЗСТА́НОВИ́Й, а́нова́, а́нове́, іст. Який не належить ні до якого стану; не пов’язаний з належністю до якогось стану, однаковий для всіх станів. У листопаді 1864... Словник української мови в 11 томах