безстановий

безста́новий

-анова, -анове, іст.

Який не належить ні до якого стану; не пов'язаний з належністю до якогось стану, однаковий для всіх станів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безстановий — безста́нови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безстановий — БЕЗСТА́НОВИ́Й, а́нова́, а́нове́, іст. Який не належить ні до якого стану; не пов'язаний з будь-яким станом; однаковий для всіх станів. Словник української мови у 20 томах
  3. безстановий — БЕЗСТА́НОВИ́Й, а́нова́, а́нове́, іст. Який не належить ні до якого стану; не пов’язаний з належністю до якогось стану, однаковий для всіх станів. У листопаді 1864... Словник української мови в 11 томах