безстидниця
БЕЗСТИ́ДНИЦЯ, і, ж.
Жін. до безсти́дник.
Так-бо нічого б і не було, якби вона втекла, а то й стоїть, і регочеться... У! безстидниця! (Г. Квітка-Основ'яненко);
Безстиднице! Нема тобі сорому перед матір'ю, перед людьми, перед Богом! (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безстидниця — безсти́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- безстидниця — -і. Жін. до безстидник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безстидниця — БЕЗСТИ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до безсти́дник. Так-бо нічого б і не було, якби вона втекла, а то й стоїть, і регочеться… У! безстидниця! (Кв.-Осн., II, 1956, 433); Безстиднице! Нема тобі сорому перед матір’ю, перед людьми, перед богом! (Н.-Лев., II, 1956, 528). Словник української мови в 11 томах
- безстидниця — Безстидниця, -ці ж. Безстыдница. Левиц. І. 309. Словник української мови Грінченка