безстидниця

Безстидниця, -ці

ж. Безстыдница. Левиц. І. 309.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безстидниця — безсти́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безстидниця — -і. Жін. до безстидник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безстидниця — БЕЗСТИ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до безсти́дник. Так-бо нічого б і не було, якби вона втекла, а то й стоїть, і регочеться... У! безстидниця! (Г. Квітка-Основ'яненко); Безстиднице! Нема тобі сорому перед матір'ю, перед людьми, перед Богом! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. безстидниця — БЕЗСТИ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до безсти́дник. Так-бо нічого б і не було, якби вона втекла, а то й стоїть, і регочеться… У! безстидниця! (Кв.-Осн., II, 1956, 433); Безстиднице! Нема тобі сорому перед матір’ю, перед людьми, перед богом! (Н.-Лев., II, 1956, 528). Словник української мови в 11 томах