1. Словник української мови Грінченка

безстидник

Безстидник, -ка

м. Безстыдникъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безстидник — безсти́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безстидник — -а, ч. Те саме, що безсоромник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безстидник — БЕЗСТИ́ДНИК, а, ч. Те саме, що безсоро́мник. [Баба:] Сказись ти з своєю Лисою горою, безстиднику! (С. Васильченко); Мовчав би вже, безстиднику, сам ніколи лоба не перехрестить, а інших на глузи бере (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. безстидник — див. нахабний Словник синонімів Вусика
  5. безстидник — БЕЗСОРО́МНИК (той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойності і т. ін.), СОРОМІ́ТНИК рідше, БЕЗСТИ́ДНИК заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИК діал., СРАМНИ́К заст. Словник синонімів української мови
  6. безстидник — Безсти́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безстидник — БЕЗСТИ́ДНИК, а, ч. Те саме, що безсоро́мник. [Баба:] Сказись ти з своєю Лисою горою, безстиднику! (Вас., III, 1960, 51); Мовчав би вже, безстиднику, сам ніколи лоба не перехрестить, а інших на глузи бере (Стельмах, II, 1962, 392). Словник української мови в 11 томах