безстидний
Безстидний, -а
Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безстидний — безсти́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- безстидний — -а, -е. Те саме, що безсоромний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безстидний — див. безсовісний Словник чужослів Павло Штепа
- безстидний — БЕЗСТИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що безсоро́мний. Принц, не бажаючи давати відповідь На крики й вигуки безстидні та шалені, Промовив: “Геть, старий, іди собі від мене!” (М. Рильський); Слова безстидні шепотіла [Гелена] маячним шепотом молінь (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
- безстидний — див. нахабний Словник синонімів Вусика
- безстидний — БЕЗСОРО́МНИЙ (який не почуває сорому, не соромиться за свої аморальні, непристойні вчинки), БЕЗСТИ́ДНИЙ заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СТРАМНЮ́ЧИЙ підсил. розм. (перев. у знач. Словник синонімів української мови
- безстидний — Безсти́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безстидний — БЕЗСТИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що безсоро́мний. Принц, не бажаючи давати відповіт На крики й вигуки безстидні та шалені. Промовив: "Геть, старий, іди собі від мене!" (Рильський, Вибр., 1940, 181). Словник української мови в 11 томах