безстидний

див. безсовісний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безстидний — безсти́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безстидний — -а, -е. Те саме, що безсоромний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безстидний — БЕЗСТИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що безсоро́мний. Принц, не бажаючи давати відповідь На крики й вигуки безстидні та шалені, Промовив: “Геть, старий, іди собі від мене!” (М. Рильський); Слова безстидні шепотіла [Гелена] маячним шепотом молінь (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  4. безстидний — див. нахабний Словник синонімів Вусика
  5. безстидний — БЕЗСОРО́МНИЙ (який не почуває сорому, не соромиться за свої аморальні, непристойні вчинки), БЕЗСТИ́ДНИЙ заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СТРАМНЮ́ЧИЙ підсил. розм. (перев. у знач. Словник синонімів української мови
  6. безстидний — Безсти́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безстидний — БЕЗСТИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що безсоро́мний. Принц, не бажаючи давати відповіт На крики й вигуки безстидні та шалені. Промовив: "Геть, старий, іди собі від мене!" (Рильський, Вибр., 1940, 181). Словник української мови в 11 томах
  8. безстидний — Безстидний, -а = безсоромний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305. Словник української мови Грінченка