безстидний

БЕЗСОРО́МНИЙ (який не почуває сорому, не соромиться за свої аморальні, непристойні вчинки), БЕЗСТИ́ДНИЙ заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СТРАМНЮ́ЧИЙ підсил. розм. (перев. у знач. лайки, зокрема при звертанні). Карпо, нагнувшись до Віриного вуха, щось їй шепотів, а вона, безсоромна, тільки шарілася ще дужче та дурнувато всміхалася! (А. Шиян); І по труських ланах прослалась пишнота Розпалених пісень безстидної плідниці Про плоть розквітлу й вистиглі літа (М. Бажан); — Шелесь, шелесь по дубині, Шапки хлопці погубили, Тілько наймит не згубив, Удовівну полюбив... — Соромітна, нехай їй лихо! (Т. Шевченко); — А що, сину, кажу тоді, не на моє вийшло? Вона (вдова) усім рівно очима світить, як тобі... Покинь, забудь стидку! (Марко Вовчок); — А, так ти, страмнюча, півнів нищити?! Воно ж курча... Замість вигнати по-хорошому — грудкою?! (Остап Вишня). — Пор. 1. безпу́тний.

НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму), ЦИНІ́ЧНИЙ, БЕЗСОРО́МНИЙ, БЕЗСТИ́ДНИЙ розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал., РОЗПУ́СНИЙ підсил. (який виражає безсоромність, розпусність); НЕПОДО́БНИЙ, СОРОМІ́ЦЬКИЙ, СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТИДНИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СРАМО́ТНИЙ заст. (про слова, вислови, жест, думки і т. ін.); БРУДНИ́Й, МАСНИ́Й розм., СКОРО́МНИЙ розм., СЛА́СНИ́Й розм., ГИДКИ́Й підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм. (про слова, мову, їх зміст); НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, ПОГА́НИЙ, БРИДКИ́Й підсил., НЕПУТЯ́ЩИЙ розм., ПАПЛЮ́ЖНИЙ підсил. розм. (про слова, лайку, анекдот — непристойний і брутальний); ГРУ́БИЙ, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДОБІ́РНИЙ розм., БАЗА́РНИЙ розм. (про лайливі вислови — непристойний і вульгарний); ПОРНОГРАФІ́ЧНИЙ (про малюнок, літературу, фільм); КРУТИ́Й розм., СОЛО́НИЙ розм., ПРИПЕ́РЧЕНИЙ розм. (про жарт, дотеп, анекдот і т. ін. — виразний, дотепний, але грубий і непристойний). Бронко дивився з виразом такої огиди, з яким дивляться на непристойні речі (Ірина Вільде); Цинічний жест; Цинічна поза; — Коли б вікна та сякі-такі двері в хаті навісити ..і картинки по стінах з жінками, які збираються купатися... — ..Посміхається Марія: видумає чоловік таке дурне про безстидні картини, що тішать панське око (М. Стельмах); На панщині співала (Ганна) розпусні пісні, сміялася (І. Франко); Досадно дівчині, що до неї приступає шайтан і нашіптує неподобні думки (М. Коцюбинський); Знов залунала сороміцька лайка, ляпаси (З. Тулуб); Хату вимазано дьогтем: паничів срамотно так понамальовано і соромітні слова (А. Головко); Гармидер, галас, гам у гаї, Срамотні співи (Т. Шевченко); Солдати весело перекликалися між собою словами, в яких, навіть не знаючи мови, дівчата чудово розуміли брудні, сласні натяки на їх адресу (І. Ле); На масні Семенові репліки Катька відповідала таким гучним, задоволеним реготом, що сторонні оглядались на неї (Л. Смілянський); І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів — все змішалось у галас безладний та дикий (М. Старицький); Слухаючи те гидке оповідання, Сусанна Уласівна ледве дихала од гніву (І. Нечуй-Левицький); Батюшка нахиляється до Василенка і тихо, щоб ніхто не почув, обзиває його паскудним словом (М. Стельмах); Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (П. Колесник); Навздогін Гнату летить якась погана лайка (М. Стельмах); На раду прибули одні пани, селяни не поїхали. Одні, як Лиза, щоб не чути такої бридкої лайки та ганьби (Панас Мирний); Груня сповнилася образами — її, молоду, заміжню жінку, облаяти непутящими словами!.. (К. Гордієнко); Він закінчив (розмову) брутальною лайкою (Л. Смілянський); На голову Василя сиплеться добірна лайка (Я. Галан); Базарна лайка; Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (А. Головко); Можна повторювати його (ім'я) безліч раз думкою, пошепки і вголос, тільки б ніхто не почув, бо одразу ж почнуться двозначні розмови, розпитування, солоні жарти (Л. Первомайський). — Пор. 2. безсоро́мний, 1. нескро́мний, хти́вий.