1. Словник чужослів Павло Штепа

безсовісний

Безсоромний, безецний, несоромний, несумлінний, див. безличний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсовісний — безсо́вісний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безсовісний — -а, -е. Який не має совісті, чинить не по совісті, несправедливо; несовісний, безсоромний. || Який виражає безсовісність, безсоромність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсовісний — БЕЗСО́ВІСНИЙ, а, е. Який не має совісті, робить не по совісті, несправедливо; несовісний, безсоромний. – Я став громадським писарем, викуривши з села давнього писаря, збанкротованого канцеліста [канцеляриста], п'яницю, безсовісного деруна та ошуканця (І. Словник української мови у 20 томах
  4. безсовісний — див. нахабний Словник синонімів Вусика
  5. безсовісний — БЕЗСОРО́МНИЙ (про людину — який не зважає на прийняті норми стосунків між людьми, зневажає інтереси інших; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. такої людини), БЕЗСО́ВІСНИЙ, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; НЕСО́ВІСНИЙ рідше (про людину); БЕЗБО́ЖНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. безсовісний — Безсо́вісний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безсовісний — БЕЗСО́ВІСНИЙ, а, е. Який не має совісті, робить не по совісті, несправедливо; несовісний, безсоромний. — Я став громадським писарем, викуривши з села давнього писаря, збанкротованого канцеліста [канцеляриста], п’яницю, безсовісного деруна та ошуканця (Фр. Словник української мови в 11 томах