безсовісний
БЕЗСО́ВІСНИЙ, а, е.
Який не має совісті, робить не по совісті, несправедливо; несовісний, безсоромний.
– Я став громадським писарем, викуривши з села давнього писаря, збанкротованого канцеліста [канцеляриста], п'яницю, безсовісного деруна та ошуканця (І. Франко);
Це був безсовісний брехун, що любив добре попоїсти і не любив працювати (М. Трублаїні);
Людей можна переконати в тому, що совісті реально не існує, що це вигадка – і совість буде блокована, паралізована, люди стануть безсовісними (із журн.);
// Який виражає безсовісність, безсоромність.
– Великий святий Боже! Ти чуєш цих людців? Врази ж їх негайно громом за їхній безсовісний наклеп на мене! (О. Донченко);
– На кутні засмієшся, як видряпаю твої безсовісні очі (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсовісний — безсо́вісний прикметник Орфографічний словник української мови
- безсовісний — -а, -е. Який не має совісті, чинить не по совісті, несправедливо; несовісний, безсоромний. || Який виражає безсовісність, безсоромність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безсовісний — Безсоромний, безецний, несоромний, несумлінний, див. безличний Словник чужослів Павло Штепа
- безсовісний — див. нахабний Словник синонімів Вусика
- безсовісний — БЕЗСОРО́МНИЙ (про людину — який не зважає на прийняті норми стосунків між людьми, зневажає інтереси інших; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. такої людини), БЕЗСО́ВІСНИЙ, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; НЕСО́ВІСНИЙ рідше (про людину); БЕЗБО́ЖНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- безсовісний — Безсо́вісний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безсовісний — БЕЗСО́ВІСНИЙ, а, е. Який не має совісті, робить не по совісті, несправедливо; несовісний, безсоромний. — Я став громадським писарем, викуривши з села давнього писаря, збанкротованого канцеліста [канцеляриста], п’яницю, безсовісного деруна та ошуканця (Фр. Словник української мови в 11 томах