безстрастя

БЕЗСТРА́СТЯ, я, с., рідко.

Те саме, що безстра́сність.

Гарячий і нетерпеливий замолоду, він тепер добре вмів носити маску безстрастя (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безстрастя — безстра́стя іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. безстрастя — БЕЗСТРА́СТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безстра́сність. Гарячий і нетерпеливий замолоду, він тепер добре вмів носити маску безстрастя (Ільч., Серце жде, 1939, 50). Словник української мови в 11 томах