1. Словник української мови в 11 томах

безстрастя

БЕЗСТРА́СТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безстра́сність.

Гарячий і нетерпеливий замолоду, він тепер добре вмів носити маску безстрастя (Ільч., Серце жде, 1939, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безстрастя — безстра́стя іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. безстрастя — БЕЗСТРА́СТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безстра́сність. Гарячий і нетерпеливий замолоду, він тепер добре вмів носити маску безстрастя (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах