безталанно
БЕЗТАЛА́ННО.
Присл. до безтала́нний.
Ми виступили на кількох концертах, останнім з яких став “40 на 40” (мої 40 років помножені на 40 пісень, які там пролунали). Сльози печалі за безталанно проминулими роками (з газ.);
І все ж таки політична боротьба ведеться якось безталанно (з газ.);
Стаємо свідками безталанно зрежисованих спектаклів, яких не побачиш більше ніде (з газ.);
Безталанно грати;
Говорити нецікаво, безталанно.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me