1. Словник української мови у 20 томах

безталанниця

БЕЗТАЛА́ННИЦЯ, і, ж.

Жін. до безтала́нник.

Як же зосталась Ганна сама в хаті безталанницею, знов Марина пригорнулась до Ганни (І. Нечуй-Левицький);

– Краще не жити, ніж доживати вік .. таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Леся Українка);

Як видно, чужі руки покалічили безталанницю (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безталанниця — безтала́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безталанниця — -і. Жін. до безталанник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безталанниця — Безтала́нниця, -ці, -цею, -це! -ла́нниці, -ла́нниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безталанниця — БЕЗТАЛА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до безтала́нник. Як же зосталась Ганна сама в хаті безталанницею, знов Марина пригорнулась до Ганни (Н.-Лев., І, 1956, 95); — Краще не жити, ніж доживати вік.. Словник української мови в 11 томах