безталанниця
БЕЗТАЛА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до безтала́нник.
Як же зосталась Ганна сама в хаті безталанницею, знов Марина пригорнулась до Ганни (Н.-Лев., І, 1956, 95);
— Краще не жити, ніж доживати вік.. таким нещасним попихачем, безнадійним послу гачем, як ота безталанниця! (Л. Укр., III, 1952, 547);
Як видно, чужі руки покалічили безталанницю (Стельмах, Хліб.., 1959, 128).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безталанниця — безтала́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- безталанниця — -і. Жін. до безталанник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безталанниця — БЕЗТАЛА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до безтала́нник. Як же зосталась Ганна сама в хаті безталанницею, знов Марина пригорнулась до Ганни (І. Нечуй-Левицький); – Краще не жити, ніж доживати вік .. таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця!... Словник української мови у 20 томах
- безталанниця — Безтала́нниця, -ці, -цею, -це! -ла́нниці, -ла́нниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)