1. Словник української мови у 20 томах

безтолково

БЕЗТОЛКО́ВО, розм.

Присл. до безтолко́вий.

Я добре знаю вашу вдачу, – Стрімку, настирливу, гарячу, Що вимага боїв, подій... Щоб коні мчали безтолково (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтолково — безтолко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безтолково — Присл. до безтолковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безтолково — БЕЗЛА́ДНО (без певного порядку), БЕЗСИСТЕ́МНО, НЕВПОРЯДКО́ВАНО, БЕЗТОЛКО́ВО розм., ХАОТИ́ЧНО підсил., БЕЗ ЛА́ДУ́, БЕЗ ПОРЯ́ДКУ, ЯК ЗДУ́МАЄТЬСЯ розм., ЯК ПОПА́ЛО розм., ЯК ПРИПА́ЛО розм., ЯК ПРИЙДЕ́ТЬСЯ розм.; ПЛУ́ТАНО, СУМБУ́РНО, РОЗХРИ́СТАНО розм. Словник синонімів української мови
  4. безтолково — БЕЗТОЛКО́ВО. Присл. до безтолко́вий. Я добре знаю вашу вдачу, — Стрімку, настирливу, гарячу, Що вимога боїв, подій… Щоб коні мчали безтолково (Мал., І, 1956, 315). Словник української мови в 11 томах