безтривожно

БЕЗТРИВО́ЖНО.

Присл. до безтриво́жний.

Ще безтривожно ходять по місту ті, які вмиратимуть на рубежах, ітимуть в оточеннях, горітимуть у кремаційних печах концтаборів, штурмуватимуть Будапешт і Берлін... (О. Гончар);

Юнак вів машину по трасi безтривожно (із журн.);

Безтривожно спати;

// у знач. пред.

Затишно, безтривожно навколо (з газ.).