безтурботний
БЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е.
1. Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними.
Він засинає, міцно заколисаний мріями і снами, безтурботний і щасливий (Я. Гримайло);
Події останнього року свідчать, що наше молоде покоління – не безтурботний тимчасовець на цій землі (із журн.);
// Вільний від турбот.
Перед нею проходило її сите, безтурботне життя (І. Микитенко);
Відлетіло безтурботне для дітвори літо, надходить вересень (з газ.);
// Який виражає безжурність.
Діти бавляться у дворах, сповнюючи чисте весняне повітря безтурботним галасом та вереском (Д. Ткач).
2. Те саме, що недба́лий.
Фермери повинні рішуче покінчити з практикою безтурботного ставлення до насіння (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безтурботний — (який нічим в житті не переймається) безпечний, безжурний, нежурливий. Словник синонімів Полюги
- безтурботний — безтурбо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- безтурботний — Безжурний, легковажний, нежурливий, безклопітний, р. безсумний, бездумний; (вік) встелений квітами <�рожами>; (- ставлення) недбалий. Словник синонімів Караванського
- безтурботний — -а, -е. 1》 Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. || Вільний від турбот. || Який виражає безтурботність. 2》 Те саме, що недбалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безтурботний — I погідливий, погідний, спокійний II див. байдужий; веселий; спокійний Словник синонімів Вусика
- безтурботний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться)... Словник синонімів української мови
- безтурботний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е. 1. Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. Він засинає, міцно заколисаний мріями і снами, безтурботний і щасливий (Грим., Син.., 1950, 25); // Вільний від турбот. Словник української мови в 11 томах