безтурботний

Значення в інших словниках

1. безтурботний — безтурбо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
2. безтурботний — Безжурний, легковажний, нежурливий, безклопітний, р. безсумний, бездумний; (вік) встелений квітами <�рожами>; (- ставлення) недбалий. Словник синонімів Караванського
3. безтурботний — -а, -е. 1》 Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. || Вільний від турбот. || Який виражає безтурботність. 2》 Те саме, що недбалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безтурботний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е. 1. Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. Він засинає, міцно заколисаний мріями і снами, безтурботний і щасливий (Я. Словник української мови у 20 томах
5. безтурботний — I погідливий, погідний, спокійний II див. байдужий; веселий; спокійний Словник синонімів Вусика
6. безтурботний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться)... Словник синонімів української мови
7. безтурботний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е. 1. Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. Він засинає, міцно заколисаний мріями і снами, безтурботний і щасливий (Грим., Син.., 1950, 25); // Вільний від турбот. Словник української мови в 11 томах