безтурботний
БЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е.
1. Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними.
Він засинає, міцно заколисаний мріями і снами, безтурботний і щасливий (Грим., Син.., 1950, 25);
// Вільний від турбот.
Перед нею проходило її сите, безтурботне життя (Мик., II, 1957, 295);
// Який виражає безтурботність.
Діти бавляться у дворах, сповнюючи чисте весняне повітря безтурботним галасом та вереском (Ткач, Плем’я.., 1961, 122).
2. Те саме, що недба́лий.
Сільськогосподарські органи.. повинні рішуче покінчити з практикою безтурботного ставлення до насінництва в колгоспах (Колг. Укр., 2, 1957, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безтурботний — (який нічим в житті не переймається) безпечний, безжурний, нежурливий. Словник синонімів Полюги
- безтурботний — безтурбо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- безтурботний — Безжурний, легковажний, нежурливий, безклопітний, р. безсумний, бездумний; (вік) встелений квітами <�рожами>; (- ставлення) недбалий. Словник синонімів Караванського
- безтурботний — -а, -е. 1》 Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. || Вільний від турбот. || Який виражає безтурботність. 2》 Те саме, що недбалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безтурботний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е. 1. Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. Він засинає, міцно заколисаний мріями і снами, безтурботний і щасливий (Я. Словник української мови у 20 томах
- безтурботний — I погідливий, погідний, спокійний II див. байдужий; веселий; спокійний Словник синонімів Вусика
- безтурботний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться)... Словник синонімів української мови