безтурботний

безтурбо́тний

-а, -е.

1》 Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними.

|| Вільний від турбот.

|| Який виражає безтурботність.

2》 Те саме, що недбалий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтурботний — (який нічим в житті не переймається) безпечний, безжурний, нежурливий. Словник синонімів Полюги
  2. безтурботний — безтурбо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. безтурботний — Безжурний, легковажний, нежурливий, безклопітний, р. безсумний, бездумний; (вік) встелений квітами <�рожами>; (- ставлення) недбалий. Словник синонімів Караванського
  4. безтурботний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е. 1. Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. Він засинає, міцно заколисаний мріями і снами, безтурботний і щасливий (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. безтурботний — I погідливий, погідний, спокійний II див. байдужий; веселий; спокійний Словник синонімів Вусика
  6. безтурботний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться)... Словник синонімів української мови
  7. безтурботний — БЕЗТУРБО́ТНИЙ, а, е. 1. Який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. Він засинає, міцно заколисаний мріями і снами, безтурботний і щасливий (Грим., Син.., 1950, 25); // Вільний від турбот. Словник української мови в 11 томах