1. Великий тлумачний словник сучасної мови

недбалий

недба́лий

-а, -е.

1》 Який ставиться до своїх обов'язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь.

|| Який свідчить про байдужість, відсутність старанності, уваги до чого-небудь. Недбале ставлення.

|| у знач. ім. недбалі, -лих, мн. (одн. недбалий, -лого, ч.; недбала, -лої, ж.). Ті, що без старання ставляться до чого-небудь.

2》 Зроблений, здійснений і т. ін. без старання, неуважно, як-небудь, неохайно.

3》 Який з неувагою, байдужістю ставиться до кого-небудь; неуважний.

|| У якому виражається зневага, неповага до кого-небудь.

|| Позбавлений напруженості; невимушений.

4》 Неакуратний, неохайний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недбалий — недба́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недбалий — Недбайливий, неретельний, сов. халатний, с. ледачий; (одяг) неохайний, неакуратний, сякий-такий; (- ставлення) неуважний, (погляд) зневажливий; (рух) невимушений; п! БЕЗТУРБОТНИЙ; пр. Словник синонімів Караванського
  3. недбалий — див. недбайливий Словник синонімів Вусика
  4. недбалий — НЕДБА́ЛИЙ, а, е. 1. Який ставиться до своїх обов'язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. недбалий — ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Словник синонімів української мови
  6. недбалий — Недба́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. недбалий — НЕДБА́ЛИЙ, а, е. 1. Який ставиться до своїх обов’язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. Не минала кара і недбалого лісника (Вовчок, VI, 1956, 301); Сестра.. вийняла з скрині.. Словник української мови в 11 томах
  8. недбалий — Недбалий, -а, -е 1) Нерадивый, небрежный, нерачительный. 2) Беззаботный. Словник української мови Грінченка