недбалий

ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Гнат не постеріг того зневажливого погляду (М. Коцюбинський); Неповажливе ставлення до старших; Коли б Тарас не був такий захоплений думками про наступну зустріч дома, то помітив би якийсь недбалий, зверхній тон у голосі цього пасажира (Д. Ткач); Волох дивився в куток, і на обличчі його блукала презирлива посмішка (В. Собко); Павлик згірдливим рухом руки відсторонив свого товариша (П. Колесник); Параска найшла дошкульне місце, помстилася синові за зневажне ставлення до хатніх (К. Гордієнко); Наталія Михайлівна пустила на чоловіка гострий і призрий погляд (Панас Мирний).

НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм.; НЕАКУРА́ТНИЙ (про людину та її зовнішній вигляд, одяг); НЕДБА́ЛИЙ (про зовнішній вигляд, одяг). Княгиня Ольга побачила бідність Константинополя, гидоту й бруд, які звичайно заводяться у пихатого, але неохайного господаря (С. Скляренко); Черниш спалахнув: — Товаришу сержант! ..Чому у вас такий розхристаний, неохайний вигляд? (О. Гончар); Похилилась (хата) набік, як стара баба, комиш з криші (даху) висить аж до вікон, наче очіпок у старої та нечепурної баби (Дніпрова Чайка); Обстава кімнати стара і нечепурна (С. Васильченко); До неї підходить.. якась нечупарна молодиця в старезному широкому пальті, запнута брудною хусткою, взута в чоботи (А. Хижняк); Дома вона мерзла в обідраній нечупарній хаті (Б. Грінченко); Коли він проводив її додому.., високий, з невиразними рисами обличчя, в полотняному, трохи недбалому одязі, Олена зовсім освоїлася з ним (Ірина Вільде).

НЕДБА́ЛИЙ (який ставиться до своїх обов'язків без належної уваги, ретельності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (без чесності, сумлінності до своїх обов'язків); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ розм. (який недбало ставиться до господарювання). Не минала кара і недбалого лісника (Марко Вовчок); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... (М. Рильський); Несумлінний працівник; — Огорожа навколо школи розвалилась, — продовжую уганяти його в піт.. — А до чого ж тут я? Директори були безгосподарні (Ю. Збанацький).

НЕДБА́ЛИЙ (який свідчить про відсутність належної уваги, старанності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕХЛЮ́ЙСЬКИЙ підсил. розм.; НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (який свідчить про відсутність чесності, сумлінності); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕГОСПОДА́РСЬКИЙ, НЕГОСПОДА́РНИЙ рідше (властивий невмілому, поганому господареві). Здати роботу недбалу або недороблену він не міг (З. Тулуб); Нехлюйське ставлення до мови, убогість лексики, стандартизація висловів.. — чи ж не в цьому найтяжчі гріхи письменника (О. Левада); Безгосподарне використання коштів.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недбалий — недба́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недбалий — Недбайливий, неретельний, сов. халатний, с. ледачий; (одяг) неохайний, неакуратний, сякий-такий; (- ставлення) неуважний, (погляд) зневажливий; (рух) невимушений; п! БЕЗТУРБОТНИЙ; пр. Словник синонімів Караванського
  3. недбалий — див. недбайливий Словник синонімів Вусика
  4. недбалий — -а, -е. 1》 Який ставиться до своїх обов'язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. || Який свідчить про байдужість, відсутність старанності, уваги до чого-небудь. Недбале ставлення. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недбалий — НЕДБА́ЛИЙ, а, е. 1. Який ставиться до своїх обов'язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. недбалий — Недба́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. недбалий — НЕДБА́ЛИЙ, а, е. 1. Який ставиться до своїх обов’язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. Не минала кара і недбалого лісника (Вовчок, VI, 1956, 301); Сестра.. вийняла з скрині.. Словник української мови в 11 томах
  8. недбалий — Недбалий, -а, -е 1) Нерадивый, небрежный, нерачительный. 2) Беззаботный. Словник української мови Грінченка