1. Словник української мови Грінченка

недбалий

Недбалий, -а, -е

1) Нерадивый, небрежный, нерачительный.

2) Беззаботный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недбалий — недба́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недбалий — Недбайливий, неретельний, сов. халатний, с. ледачий; (одяг) неохайний, неакуратний, сякий-такий; (- ставлення) неуважний, (погляд) зневажливий; (рух) невимушений; п! БЕЗТУРБОТНИЙ; пр. Словник синонімів Караванського
  3. недбалий — див. недбайливий Словник синонімів Вусика
  4. недбалий — -а, -е. 1》 Який ставиться до своїх обов'язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. || Який свідчить про байдужість, відсутність старанності, уваги до чого-небудь. Недбале ставлення. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недбалий — НЕДБА́ЛИЙ, а, е. 1. Який ставиться до своїх обов'язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. недбалий — ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Словник синонімів української мови
  7. недбалий — Недба́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. недбалий — НЕДБА́ЛИЙ, а, е. 1. Який ставиться до своїх обов’язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого-, що-небудь. Не минала кара і недбалого лісника (Вовчок, VI, 1956, 301); Сестра.. вийняла з скрині.. Словник української мови в 11 томах