недбайлиця
Недбайлиця, -ці
об. и недба́йличок, -чка, ж. Нерадивецъ, беззаботный человѣкъ. Наші парубки недбайлиці. Рк. Макс. Оддав мене мій батенько за п'яницю, за недбайличка. Чуб. V. 591.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недбайлиця — недба́йлиця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- недбайлиця — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- недбайлиця — -і, ч. і ж., діал. Безтурботна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недбайлиця — НЕДБА́ЙЛИЦЯ, НЕДБА́ЛИЦЯ, і, ч. і ж., діал. Безтурботна людина. Оця порода людей [урядники, злодії] буцім те тілько [тільки] й робить, що .. чатує на неосторожниць і недбайлиць, аби з них яким світом гроші влупити (Л. Словник української мови у 20 томах
- недбайлиця — НЕДБА́ЙЛИЦЯ, і, ч. і ж., діал. Безтурботна людина. Та коли її чоловік такий недбайлиця, подбає про божу худібку вона (Стельмах, II, 1962, 236). Словник української мови в 11 томах