недбайлиця
недба́йлиця
-і, ч. і ж., діал.
Безтурботна людина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недбайлиця — недба́йлиця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- недбайлиця — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- недбайлиця — НЕДБА́ЙЛИЦЯ, НЕДБА́ЛИЦЯ, і, ч. і ж., діал. Безтурботна людина. Оця порода людей [урядники, злодії] буцім те тілько [тільки] й робить, що .. чатує на неосторожниць і недбайлиць, аби з них яким світом гроші влупити (Л. Словник української мови у 20 томах
- недбайлиця — НЕДБА́ЙЛИЦЯ, і, ч. і ж., діал. Безтурботна людина. Та коли її чоловік такий недбайлиця, подбає про божу худібку вона (Стельмах, II, 1962, 236). Словник української мови в 11 томах
- недбайлиця — Недбайлиця, -ці об. и недба́йличок, -чка, ж. Нерадивецъ, беззаботный человѣкъ. Наші парубки недбайлиці. Рк. Макс. Оддав мене мій батенько за п'яницю, за недбайличка. Чуб. V. 591. Словник української мови Грінченка