1. Словник синонімів Полюги

безсумнівний

(який не потребує доказів у своїй правоті) очевидний, безумовний, явний, книжн. самоочевидний.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсумнівний — безсумні́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безсумнівний — Цілком певний, Очевидний, незаперечний, БЕЗПЕРЕЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безсумнівний — -а, -е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безсумнівний — БЕЗСУМНІ́ВНИЙ, а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний. Було створено чимало фільмів, відзначених безсумнівним хистом і майстерністю (Л. Дмитерко); При наявності безсумнівних досягнень дитяча драматургія 30-х років XX ст. мала, проте, і певні прогалини (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. безсумнівний — БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований). Словник синонімів української мови
  6. безсумнівний — Безсумні́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безсумнівний — БЕЗСУМНІ́ВНИЙ, а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний. При наявності безсумнівних досягнень дитяча драматургія [30-х років] мала, проте, і певні прогалини (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах