1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

безсумнівний

Безсумні́вний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсумнівний — (який не потребує доказів у своїй правоті) очевидний, безумовний, явний, книжн. самоочевидний. Словник синонімів Полюги
  2. безсумнівний — безсумні́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. безсумнівний — Цілком певний, Очевидний, незаперечний, БЕЗПЕРЕЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. безсумнівний — -а, -е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безсумнівний — БЕЗСУМНІ́ВНИЙ, а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний. Було створено чимало фільмів, відзначених безсумнівним хистом і майстерністю (Л. Дмитерко); При наявності безсумнівних досягнень дитяча драматургія 30-х років XX ст. мала, проте, і певні прогалини (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. безсумнівний — БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований). Словник синонімів української мови
  7. безсумнівний — БЕЗСУМНІ́ВНИЙ, а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний. При наявності безсумнівних досягнень дитяча драматургія [30-х років] мала, проте, і певні прогалини (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах