безупинно
БЕЗУПИ́ННО.
Присл. до безупи́нний.
Воно [сонце] непереможно і безупинно лилось на квітник і на поля (М. Коцюбинський);
Музика грала безупинно (М. Трублаїні);
Я в морі купалась, і хвилі Мене на хребтах білосніжних Пестили, вбирали у перли І далі несли безупинно (Дніпрова Чайка);
За рікою безупинно дзвеніли, ячали, клекотіли і роїлися сизим хмаровинням перелітні птахи (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безупинно — безупи́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безупинно — див. БЕЗНАСТАННО. Словник синонімів Караванського
- безупинно — Присл. до безупинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безупинно — див. безперервно; часто Словник синонімів Вусика
- безупинно — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО... Словник синонімів української мови
- безупинно — Безупи́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безупинно — БЕЗУПИ́ННО. Присл. до безупи́нний. Я в морі купалась, і хвилі Мене на хребтах білосніжних Пестили, вбирали у перли І далі несли безупинно (Дн. Чайка, Тв., 1960, 274); Воно [сонце] непереможно і безупинно лилось на квітник і на поля (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- безупинно — Безупинно нар. Безостановочно, безпрерывно. Словник української мови Грінченка