безупинно

див. БЕЗНАСТАННО.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безупинно — безупи́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безупинно — Присл. до безупинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безупинно — БЕЗУПИ́ННО. Присл. до безупи́нний. Воно [сонце] непереможно і безупинно лилось на квітник і на поля (М. Коцюбинський); Музика грала безупинно (М. Словник української мови у 20 томах
  4. безупинно — див. безперервно; часто Словник синонімів Вусика
  5. безупинно — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО... Словник синонімів української мови
  6. безупинно — Безупи́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безупинно — БЕЗУПИ́ННО. Присл. до безупи́нний. Я в морі купалась, і хвилі Мене на хребтах білосніжних Пестили, вбирали у перли І далі несли безупинно (Дн. Чайка, Тв., 1960, 274); Воно [сонце] непереможно і безупинно лилось на квітник і на поля (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. безупинно — Безупинно нар. Безостановочно, безпрерывно. Словник української мови Грінченка