безцільність

БЕЗЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до безці́льний.

Деякі аргументи, посилання на історичні приклади отець Кралевич навіть і не висував, бо бачив безцільність і волів за краще передивитися власні постулати (Г. Хоткевич);

Повний, виточений по краях місяць спокійно котився вгорі над майданом до своєї одвічної безцільної мети, і від цієї безцільності й вічності ставало на душі легше і спокійніше (Б. Антоненко-Давидович);

Вживаючи в мові трафаретні фрази, доповідач доводить не тільки безцільність, а й шкідливість таких пустопорожніх виступів (з наук. літ.).