1. Словник української мови у 20 томах

безцільно

БЕЗЦІ́ЛЬНО.

Присл. до безці́льний.

Антін безцільно блукав по тихих, малолюдних вулицях міста (М. Коцюбинський);

Блукали її очі безцільно, несупокійно, а несказанно важке, сумне чуття обгорнуло її душу... (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безцільно — безці́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безцільно — Присл. до безцільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безцільно — Без мети Словник чужослів Павло Штепа
  4. безцільно — Безцільно жиє, хто не думає по смерти жити. Пересторога тим, хто не готує себе до подальшого життя після смерті. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. безцільно — БЕЗЦІ́ЛЬНО. Присл. до безці́льний. Блукали її очі безцільно, несупокійно, а несказанно важке, сумне чуття обгорнуло її душу… (Коб., І, 1956, 107); Антін безцільно блукав по тихих, малолюдних вулицях міста (Коцюб., II, 1955, 284). Словник української мови в 11 томах