безцільний
БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Який не має певної цілі, мети.
Огонь повстання, а опісля перебута на еміграції тяжка школа нужди, унижень [принижень] та безцільної блуканини переробили його (І. Франко);
Мало зігрівало і безцільне тупцювання (В. Козаченко);
// Безглуздий, нісенітний.
Він [спомин] мучить моє сумління грижею, і мені здається, що все дурне, безцільне, жорстоке і погане (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безцільний — безці́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- безцільний — -а, -е. Який не має певної цілі, мети. || Безглуздий, нісенітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безцільний — БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ (який не має, позбавлений певної мети); БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (який не спрямований на що-небудь конкретне); НЕЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ (не спрямований на досягнення чого-небудь). — Чи ти здурів, чоловіче, чи що тобі таке?... Словник синонімів української мови
- безцільний — БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має певної цілі, мети. Огонь повстання, а опісля перебута на еміграції тяжка школа нужди, унижень та безцільної блуканини переробили його (Фр., III, 1950, 345); Мало зігрівало і безцільне тупцювання (Коз. Словник української мови в 11 томах