безцільний
БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ (який не має, позбавлений певної мети); БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (який не спрямований на що-небудь конкретне); НЕЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ (не спрямований на досягнення чого-небудь). — Чи ти здурів, чоловіче, чи що тобі таке? — крикнув ключник, виведений із терпцю сим безглуздим і безцільним упором (І. Франко); І все-таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Ю. Шовкопляс). — Пор. недоці́льний.
НЕДОЦІ́ЛЬНИЙ (який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі), НЕРАЦІОНА́ЛЬНИЙ, НЕРОЗУ́МНИЙ підсил., БЕЗГЛУ́ЗДИЙ підсил. Існування дрібних господарств було визнане недоцільним; Нераціональна витрата робочого часу; Нерозумне використання природних багатств; Подальший опір був би вже безглуздим; — Три роки в окопах! ..Така вже війна була безглузда. Їх кайзер гнав на убій, як овець, а нас — цар Микола (А. Головко). — Пор. 1. безглу́здий, безці́льний.
Значення в інших словниках
- безцільний — безці́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- безцільний — -а, -е. Який не має певної цілі, мети. || Безглуздий, нісенітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безцільний — БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має певної цілі, мети. Огонь повстання, а опісля перебута на еміграції тяжка школа нужди, унижень [принижень] та безцільної блуканини переробили його (І. Франко); Мало зігрівало і безцільне тупцювання (В. Словник української мови у 20 томах
- безцільний — БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має певної цілі, мети. Огонь повстання, а опісля перебута на еміграції тяжка школа нужди, унижень та безцільної блуканини переробили його (Фр., III, 1950, 345); Мало зігрівало і безцільне тупцювання (Коз. Словник української мови в 11 томах