1. Словник синонімів української мови

безцінний

ДОРОГИ́Й (який багато коштує, має високу ціну), КОШТО́ВНИЙ, НЕДЕШЕ́ВИЙ, ЦІ́ННИЙ, БЕЗЦІ́ННИЙ підсил., ДОРОГОЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙ, НЕОЦІ́ННИЙ рідше, НА ВАГУ́ ЗО́ЛОТА підсил., БАГА́ТИЙ розм., КОШТОВИ́ТИЙ заст.; ДО́БРИЙ розм., заст. (про намисто). Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі (Леся Українка); Олена була вбрана, як королева. І не так, щоби все на ній було дороге та багате, але просто вміла вже так (Г. Хоткевич); Кравчі наливали вином пляшки та бутлі. Вина були недешеві, більш заморські (І. Нечуй-Левицький); Притискала (жінка) до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (М. Коцюбинський); Єсть перли безцінні На дні на морському, Ще кращі перлини — У серці людському (М. Чернявський); Бачив (Зігфрід) розгардіяш у кімнатах, розкриті шухляди.. І якісь не бачені досі дрібнички, коштовності, якісь, певне, дорогоцінні речі... (В. Козаченко); — Не думай, що я хочу тебе ошукати, — сказав Дід, подаючи йому неоціненний перстень (І. Франко); Дивацькі постаті, як неоцінні перли, Висвічують мені з туману далини (М. Рильський); Ой і справ же мені, мати, та шальовий платок, А ще к тому на голівку коштовитий цвіток (пісня); (Мотря:) Це ж Жлуденкових невістка, Зінька. Ач, як гарно вбрана! А доброго намиста скільки (М. Кропивницький).

ЛЮ́БИЙ (який викликає любов, приязнь, симпатію), ДОРОГИ́Й, МИ́ЛИЙ, ЖАДА́НИЙ, БЕЗЦІ́ННИЙ підсил., НЕНАГЛЯ́ДНИЙ підсил. поет., ЛЮБИ́МИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ кому, чому, рідше, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й заст. діал. Скільки доброти було в обличчі, .. Як дивився приятелеві в вічі Любий наш Михайлович Павло (Остап Вишня) (М. Рильський); Ім'я Шевченка було, є і буде дорогим для всіх народів.. (О. Корнійчук); Не тямлячи себе від радості, Шевченко обняв жаданого гостя (З. Тулуб); Михайло Іларіонович на схилку літ своїх, безцінний друг мій, просить полтавське дворянство про допомогу (О. Полторацький); Кума Глафіра в дерев'яних ночвах купала свого ненаглядного сина (С. Чорнобривець); Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (О. Довженко); Хай нагада себе в цім слові Здавен прихильний вам піїт: — Не скривдив він святій любові І пориванням давніх літ! (М. Старицький); Дуньку привітала Пелагея Тихонівна добре, бо це була одна з тих люб'язних їй дівчат (Л. Яновська). — Пор. 2. приє́мний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безцінний — (який має дуже високу ціну) коштовний, дорогий, дорогоцінний. Словник синонімів Полюги
  2. безцінний — безці́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. безцінний — Коштовний, дорогий, сов. дорогоцінний, обр. якому не скласти ціни. Словник синонімів Караванського
  4. безцінний — [беиз(')ц’ін:ией і беис(')ц’ін:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  5. безцінний — -а, -е. 1》 Якому не можна скласти ціни; дуже цінний, дуже дорогий. 2》 перен. Який має дуже велике значення для кого-небудь. || Любий, коханий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. безцінний — БЕЗЦІ́ННИЙ, а, е. 1. Якому не можна скласти ціни; дуже цінний, дуже дорогий. Тепер він бачив, що ця дівчина – безцінний самородок, її голос – чудовий дар природи (О. Донченко). 2. перен. Який має дуже велике значення для кого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  7. безцінний — Безці́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безцінний — БЕЗЦІ́ННИЙ, а, е. 1. Якому не можна скласти ціпи; дуже цінний, дуже дорогий. Приносить він безцінний дар, і люди звуть його — Шахтар (Уп., Вірші.., 1957, 153); Тепер він бачив, що ця дівчина — безцінний самородок, її голос — чудовий дар природи (Донч. Словник української мови в 11 томах
  9. безцінний — Безцінний, -а, -е Не имѣющій цѣнности. Желех. Словник української мови Грінченка