безцінок

ДЕ́ШЕВО (про невисоку ціну), НЕДО́РОГО, ЗАДЕ́ШЕВО, УТРИ́ДЕШЕВА (ВТРИ́ДЕШЕВА) підсил., НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) розм., ЗА БЕ́ЗЦІНЬ (БЕЗЦІ́НОК) (БЕ́ЗЦІН рідше), ЗА ПІВДА́РМА розм., ЗА П'ЯТА́К (П'ЯТАКА́) розм., ТА́НО діал. А щодо ціни, то де не живи в Криму, чи в лісі, чи на піску, все одно дешево не вийде (Леся Українка); Воно б можна рекомендованими листами переслати (новели).., пересилка недорого коштуватиме (М. Коцюбинський); (Меланія Григорівна:) Купив шубу у якогось панка зовсім задешево (М. Кропивницький); (Павло:) Їдуть же люди в Оренбурзькі степи, покупили там за поміччю банку землі ніпочому (І. Карпенко-Карий); Коштовні хутра крамарі за безцінь забирали (Н. Забіла); Дехто повезе на базар поросят і продасть за безцінок, а Матвій завжди сторгується на свою користь (В. Москалець); Порадившись, загнали в місті швейну машину за безцін (П. Козланюк); За півдарма продав (приказка); Другів мав, що раді б за п'ятак продати (П. Грабовський); Тано продавалося та й тано купувалося (В. Стефаник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безцінок — безці́нок іменник чоловічого роду у складі фразеологізму Орфографічний словник української мови
  2. безцінок — -нку, ч. Те саме, що безцінь. За безцінок — те саме, що За безцінь (див. безцінь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безцінок — Безцінь, запівдарма, запівдурно Словник чужослів Павло Штепа
  4. безцінок — БЕЗЦІ́НОК: ◇ За бе́зцінь (рідко за бе́зцін, за безці́нок) див. бе́зцінь. Словник української мови у 20 томах
  5. безцінок — БЕЗЦІ́НОК: ◊ За безцінок — те саме, що За безцінь (див. безцінь). Прийдеться своє продавати — за безцінок іде, а в городі що купити треба — ціни не закажеш (Панас Мирний, IV, 1955, 182); У кількох бідніших він позакупляв за безцінок частки поля (Іван Франко, V, 1951, 214). Словник української мови в 11 томах