1. Орфографічний словник української мови

безцінок

безці́нок

іменник чоловічого роду

у складі фразеологізму

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безцінок — -нку, ч. Те саме, що безцінь. За безцінок — те саме, що За безцінь (див. безцінь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безцінок — Безцінь, запівдарма, запівдурно Словник чужослів Павло Штепа
  3. безцінок — БЕЗЦІ́НОК: ◇ За бе́зцінь (рідко за бе́зцін, за безці́нок) див. бе́зцінь. Словник української мови у 20 томах
  4. безцінок — ДЕ́ШЕВО (про невисоку ціну), НЕДО́РОГО, ЗАДЕ́ШЕВО, УТРИ́ДЕШЕВА (ВТРИ́ДЕШЕВА) підсил., НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) розм., ЗА БЕ́ЗЦІНЬ (БЕЗЦІ́НОК) (БЕ́ЗЦІН рідше), ЗА ПІВДА́РМА розм., ЗА П'ЯТА́К (П'ЯТАКА́) розм., ТА́НО діал. Словник синонімів української мови
  5. безцінок — БЕЗЦІ́НОК: ◊ За безцінок — те саме, що За безцінь (див. безцінь). Прийдеться своє продавати — за безцінок іде, а в городі що купити треба — ціни не закажеш (Панас Мирний, IV, 1955, 182); У кількох бідніших він позакупляв за безцінок частки поля (Іван Франко, V, 1951, 214). Словник української мови в 11 томах