безцеремонний

НАХА́БНИЙ (про людину — який діє, поводиться непристойно, зарозуміло, грубо, з викликом; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. — не стримуваний ніякими морально-етичними нормами), БЕЗЧЕ́ЛЬНИЙ діал.; ЗУХВА́ЛИЙ (з викликом іншим); БЕЗЦЕРЕМО́ННИЙ, НЕЦЕРЕМО́ННИЙ, БЕЗПАРДО́ННИЙ розм., РОЗПЕРЕ́ЗАНИЙ підсил. розм. (нахабний і розв'язний); НАХРА́ПИСТИЙ розм. (про людину — безцеремонний, зухвалий і напористий); ХА́МСЬКИЙ розм. (про слова, вчинки і т. ін. — зухвалий і грубий); ХАМОВИ́ТИЙ розм. (про людину — зухвалий і грубий). Це був.. досить нахабний парубійко, бо не лише не спитався дозволу зайти, а.. почав зазирати в усі закутки (Ю. Збанацький); З Корсакова вмить злетіла пиха й нахабна самовпевненість (З. Тулуб); Федоренка охопив якийсь дивно веселий настрій зухвалого мисливця, що сам-один вийшов полювати на великого звіра (Я. Качура); Зухвалий вчинок хуліганів глибоко схвилював і обурив кожного (О. Гуреїв); Пані Баранцевич знову намагалась вбити в розмову свій клинчик, але безцеремонний братик не дав цього зробити (П. Колесник); Леся вибігла назустріч машиністці, але так і не спитала про ніщо, збентежена безцеремонною поведінкою Зоні (Ірина Вільде); Дуже вже розсердили мене сі безпардонні панове (Леся Українка); Розперезані хулігани; Розперезана поведінка; Цього було мало нахрапистому Лукачеві: в безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі продуктами, і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (М. Стельмах); (Жирондист:) Я, жирондист, ненавиджу тебе і всі твої глибоко хамські вчинки! (Леся Українка); "Ах, герой! Чорна робота йому не по плечу, — дратувався Андрій. — Хамовитий хлопець. Доведеться скрутити" (Ю. Бедзик). — Пор. 2. безсоро́мний, 2. гру́бий, нетакто́вний.