1. Словник української мови у 20 томах

безцеремонний

БЕЗЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е.

Який не дотримується правил пристойності, ввічливості; надто розв'язний.

– А як тебе забавляють його [Боккаччо] комічні оповідання, в яких він такий безцеремонний (Микола Чернявський);

// Який не відповідає правилам пристойності, ввічливості.

Природний такт і черезмірна [надмірна] делікатність утримували її від такої безцеремонної і уїдливої нав'язи, на яку здібна була Майя (М. Хвильовий);

Леся вибігла назустріч машиністці [друкарці], але так і не спитала про ніщо, збентежена безцеремонною поведінкою Зоні (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безцеремонний — безцеремо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безцеремонний — Нецеремонний, зухвалий, нахабний, БЕЗПАРДОННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безцеремонний — -а, -е. Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв'язний. || Який не відповідає правилам пристойності, ввічливості. Безцеремонна поведінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безцеремонний — див. нахабний Словник синонімів Вусика
  5. безцеремонний — НАХА́БНИЙ (про людину — який діє, поводиться непристойно, зарозуміло, грубо, з викликом; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. — не стримуваний ніякими морально-етичними нормами), БЕЗЧЕ́ЛЬНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. безцеремонний — Безцеремо́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безцеремонний — БЕЗЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е. Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв’язний. — А як тебе забавляють його [Боккаччо] комічні оповідання, в яких він такий безцеремонний (Черн., Що робити?, перекл. Словник української мови в 11 томах