безцеремонний

Значення в інших словниках

1. безцеремонний — безцеремо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
2. безцеремонний — -а, -е. Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв'язний. || Який не відповідає правилам пристойності, ввічливості. Безцеремонна поведінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безцеремонний — БЕЗЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е. Який не дотримується правил пристойності, ввічливості; надто розв'язний. – А як тебе забавляють його [Боккаччо] комічні оповідання, в яких він такий безцеремонний (Микола Чернявський); // Який не відповідає правилам пристойності... Словник української мови у 20 томах
4. безцеремонний — див. нахабний Словник синонімів Вусика
5. безцеремонний — НАХА́БНИЙ (про людину — який діє, поводиться непристойно, зарозуміло, грубо, з викликом; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. — не стримуваний ніякими морально-етичними нормами), БЕЗЧЕ́ЛЬНИЙ діал. Словник синонімів української мови
6. безцеремонний — Безцеремо́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безцеремонний — БЕЗЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е. Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв’язний. — А як тебе забавляють його [Боккаччо] комічні оповідання, в яких він такий безцеремонний (Черн., Що робити?, перекл. Словник української мови в 11 томах