безцеремонний
безцеремо́нний
-а, -е.
Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв'язний.
|| Який не відповідає правилам пристойності, ввічливості. Безцеремонна поведінка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безцеремонний — безцеремо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- безцеремонний — Нецеремонний, зухвалий, нахабний, БЕЗПАРДОННИЙ. Словник синонімів Караванського
- безцеремонний — БЕЗЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е. Який не дотримується правил пристойності, ввічливості; надто розв'язний. – А як тебе забавляють його [Боккаччо] комічні оповідання, в яких він такий безцеремонний (Микола Чернявський); // Який не відповідає правилам пристойності... Словник української мови у 20 томах
- безцеремонний — див. нахабний Словник синонімів Вусика
- безцеремонний — НАХА́БНИЙ (про людину — який діє, поводиться непристойно, зарозуміло, грубо, з викликом; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. — не стримуваний ніякими морально-етичними нормами), БЕЗЧЕ́ЛЬНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- безцеремонний — Безцеремо́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безцеремонний — БЕЗЦЕРЕМО́ННИЙ, а, е. Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв’язний. — А як тебе забавляють його [Боккаччо] комічні оповідання, в яких він такий безцеремонний (Черн., Що робити?, перекл. Словник української мови в 11 томах