безчинно

БЕЗЧИ́ННО, заст.

Присл. до безчи́нний.

Я не складу безчинно рук На грудях спорожнілих. Люблю роботи грім і грюк І кров живу у жилах (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безчинно — безчи́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безчинно — Присл. до безчинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безчинно — БЕЗЧИ́ННО, заст. Присл. до безчи́нний. Я не складу безчинно рук На грудях спорожнілих. Люблю роботи грім і грюк І кров живу у жилах (Рильський, II, 1956, 199). Словник української мови в 11 томах