безчинний
БЕЗЧИ́ННИЙ, а, е, заст.
Який нічого не робить; бездіяльний.
Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безчинний — Безчи́нний: — без діла [X] — бездіяльний; який нічого не робить [1] Словник з творів Івана Франка
- безчинний — безчи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- безчинний — -а, -е, заст. Який нічого не робить; бездіяльний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безчинний — безчи́нний бездіяльний (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- безчинний — БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину, людський колектив — не зайнятий роботою, без діяльності), БЕЗЧИ́ННИЙ заст. Лежав (Бальзак) на канапі тихий, байдужий, бездіяльний (Н. Рибак); Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко). Словник синонімів української мови
- безчинний — БЕЗЧИ́ННИЙ, а, е, заст. Ямій нічого не робить; бездіяльний. Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (Фр., X, 1954, 196). Словник української мови в 11 томах