1. Словник української мови в 11 томах

безчинний

БЕЗЧИ́ННИЙ, а, е, заст. Ямій нічого не робить; бездіяльний.

Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (Фр., X, 1954, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безчинний — Безчи́нний: — без діла [X] — бездіяльний; який нічого не робить [1] Словник з творів Івана Франка
  2. безчинний — безчи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. безчинний — -а, -е, заст. Який нічого не робить; бездіяльний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безчинний — БЕЗЧИ́ННИЙ, а, е, заст. Який нічого не робить; бездіяльний. Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. безчинний — безчи́нний бездіяльний (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. безчинний — БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину, людський колектив — не зайнятий роботою, без діяльності), БЕЗЧИ́ННИЙ заст. Лежав (Бальзак) на канапі тихий, байдужий, бездіяльний (Н. Рибак); Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко). Словник синонімів української мови