безчестя
БЕЗЧЕ́СТЯ, я, с.
1. Те, що неславить; ганьба.
– Не принесу нікому безчестя, не зав'яжу чужого віку, .. не піду ні за кого (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Я вас урятував від безчестя, а ви... (О. Гончар);
Сам генерал Хлищов ледве живий втік на автомобілі у паризьке своє безчестя (Ю. Щербак);
Ознаки сучасності в дивних сплетіннях можна побачити в усіх віршах Ліни Костенко на вічні теми добра і зла, життя і смерті, честі і безчестя (із журн.).
2. заст. Грошова винагорода, яку за свою образу чиновна особа могла стягнути зі свого кривдника.
– Погашу світло, вилазьте тоді помацки з хати, мов злодії; і безчестя вам не заплачу, і всюди розказуватиму (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безчестя — безче́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безчестя — -я, с. 1》 Те, що завдає неслави; ганьба. 2》 заст. Грошова винагорода за образу чиновної особи, яку ображений міг стягнути з свого кривдника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безчестя — див. ганьба Словник синонімів Вусика
- безчестя — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм. Словник синонімів української мови
- безчестя — Безче́стя, -стя, -стю, -стям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безчестя — БЕЗЧЕ́СТЯ, я, с. 1. Те, що завдає неслави; ганьба. — Не принесу нікому безчестя, не зав’яжу чужого віку, ..не піду ні за кого (Кв.-Осн., II, 1956, 466); — Я вас урятував від безчестя, а ви… (Гончар, Таврія.., 1957, 389). 2. заст. Словник української мови в 11 томах