1. Словник української мови у 20 томах

безідейно

БЕЗІДЕ́ЙНО.

Присл. до безіде́йний.

Вододіл між безідейно багатою та ідейною, але бідною, частинами партії стає дедалі помітнішим (з публіц. літ.);

Безідейно об’єднані люди хочуть керувати, зайняти, як кажуть, гетьманське сідло (з газ.);

Пристосовувати роботу з молоддю тільки до чергових виборів – безідейно і не результативно (з газ.);

Грала тоді наша збірна досить безідейно, і рахунок 1:1 був цілком логічним (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безідейно — безіде́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безідейно — Присл. до безідейний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безідейно — БЕЗІДЕ́ЙНО. Присл. до безіде́йний. Словник української мови в 11 томах