безґрунтовий

БЕЗҐРУНТО́ВИЙ, а, е, іст.

1. Те саме, що безземе́льний.

Дані інвентарів цих сіл Ямпільського повіту про поділ селян на ґрунтових і безґрунтових такі: кількість перших зменшилася з 291 до 289 (з наук.-попул. літ.).

2. с. г. Який здійснюється не в ґрунті (про вирощування рослин).

Безґрунтове вирощування овочевих культур забезпечує більш раннє достигання плодів (з наук.-попул. літ.).