бел
БЕЛ, а, ч., спец.
Логарифмічна одиниця відношення двох однойменних фізичних величин.
Відношення двох однойменних величин, яке виражено в белах, визначають як десятковий логарифм їхнього відношення (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бел — бел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бел — -а, ч., фіз. Одиниця відношення енергій, потужностей, звукових тисків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бел — Логарифмічна одиниця відношення енергій, потужностей, звукових тисків. Здебільшого вживають децибел (0,1 Б.). Від прізвища англійського винахідника А.-Г. Белла. Словник іншомовних слів Мельничука
- Бел — Безрозмірна одиниця для вираження відношення 2 різних значень однієї величини; використовується, зокрема, для вираження рівня певної величини (якщо одне із значень є опорним), напр., інтенсивності звуку або електричної потужності; частіше використовується децибел (дБ), 1 дБ = 0,1 Б. Універсальний словник-енциклопедія